ШАРКОТА́ННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням шаркотати і звуки, утворювані цією дією. Іван скулився, запер дух у собі і насторожив уха щосили. Ось чує шаркотання, наче хто ступає по хаті босими ногами (Іван Франко, I, 1955, 162).
ШАРКОТАННЯ
Тлумачення слова