ШАРІАТ

ШАРІА́Т, у, чол. У мусульман — система норм феодального права, а також релігійно-обрядових постанов і правил, що мають силу закону. — Ішанам з обителі нічого іншого не лишається, як шаріатом обґрунтувати ваше право на голодностепську землю й на воду з Кзил-Су (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 375); Безпросвітне життя, беззаперечне підкорення диким законам шаріату — така була доля таджички. Вона була безсловесною рабинею, її могли купити і продати (Комуніст України, 2, 1966, 76).