ША́РФИК, а, чол. Зменш.-пестл. до шарф 1. [Мати:] Гаразд, що встигла шарфик доплести… Адже ж на тій міжзоряній дорозі холодний протяг дме на всі світи і навіть місяць блідне на морозі (Олександр Левада, Драми.., 1967, 433); Свіжий вітерець приємно хлюпав в обличчя, зривав з неі газовий шарфик (Яків Баш, Надія, 1960, 6).
ШАРФИК
Тлумачення слова