ША́РАХ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. шарахати, шарахнути і шарахатися, шарахнутися. Тоді люде шарах так як овечки, та й збіглись докупи (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 210); — В Пасядах одна жінка труби не закрила.., — так воно [блискавка] як улетіло — горшки поперекидало, заслінкою шпурнуло аж до дверей, а тоді вискочило у вікно, а біля вікна якраз бочка з водою стояла, в тій бочці викупалося, а тоді — шарах у бересток! — і до пенька спалило (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 85).
ШАРАХ
Тлумачення слова