ШАНСОНЕ́ТКА, и, жін., заст.
1. Пісенька грайливого, жартівливого характеру, часом фривольного змісту. Згодом ми почули чиїсь кроки на стежці, закритій від нас кущами, і голос, що мугикав шансонетку (Леся Українка, III, 1952, 614); Сахно засвистала веселенької шансонетки (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 53).
2. Співачка, що виступає з піснями такого жанру.