ШАМА́Н, а, чол. Служитель культу, знахар у племен, релігія яких ґрунтується на культі духів, магії. Вони кидалися до шаманів і чаклунів, волали, молилися, бурмотіли закляття.., щоб відігнати злого духа і врятуватися від загибелі (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 557); Гаврило розповів Юрі, як лікують хворих шамани (Іван Багмут, Щасливий день.., 1959, 165); * У порівняннях. Музика все витинав щось смичком і пучками на мовчазних струнах і, як дикунський шаман, крутив білками очей (Степан Васильченко, II, 1959, 341).
ШАМАН
Тлумачення слова