ШАМ

ШАМ, ШАМ-ШАМ, виг. Звуконаслідування, що означає глухий звук від човгання, тертя, шепелявого мовлення і т. ін. Вже благенька була [пані], ледве ноги волочила, а заговорить — тільки шам-шам, одразу й не розбереш (Марко Вовчок, I, 1955, 102).