ШАЛЬВІ́Я, ї, жін., розм. Те саме, що шавлія. — Ой, Ганнусю, душенько, Що шальвія потоптана? — Коні ся розбрикали, Шальвію потоптали (Павло Чубинський, V, 1874, 64); Через три дні спочивав [дід] у домовині. На подушці біля його голови востаннє лежали любисток, материнка й шальвія… (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 185).
ШАЛЬВІЯ
Тлумачення слова