ШАЛЬО́ВАНИЙ, а, е, буд.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до шалювати. Клуня нова, шальована дошками (Яків Качура, II, 1958, 372).
2. у знач. прикм. Обшитий шалівкою. Біля клуні, на широких залізних колесах стояв шальований вагончик тракторної бригади (Радянська Україна, 5.IV 1959, 3).