ШАХИ, ів, мн.
1. Гра на дошці, поділеній на 64 світлі і темні клітини (поля), між 16 світлими (перев. білими) і 16 темними (чорними) фігурами за встановленими для них правилами пересування. [Панахида:] Хто ж так гуляє в шахи? (Іван Микитенко, I, 1957, 200); — Може, тобі вдасться умовити його, щоб прийшов на партію шахів. — Добре, тату (Ярослав Галан, Гори.., 1956, 7); Шахи — стародавня гра.. Понад дві тисячі років тому шахи були поширені в Індії. Тому Індію і вважають звичайно родоначальницею шахів (Перша книга шахіста, 1952, 3); Що ж являють собою казкові шахи? Це різні задачі, в яких мета чи ходи фігур чимось відрізняються від загальновідомих, а також задачі з новими фігурами (Наука і життя, 11, 1968, 62).
2. Набір фігур для такої гри. В супроводі ключника і ще двох дозорців цілого півдня робив [директор] ревізії по всіх казнях.. Забрано багато ножів, шил, цвяхів, шахів, роблених із хліба (Іван Франко, II, 1950, 284); Олександр Михайлович і Короткое ще кілька хвилин поговорили про завтрашній день, склали шахи і вийшли на вулицю (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 101); * У порівняннях. Бій іде по всій полонині, не вгасаючи й не розпалюючись. Нові й нові сили виходять на поле й стають на місця, як шахи (Юрій Яновський, I, 1958, 163).