ШАХТАРЧУК

ШАХТАРЧУ́К, а, чол., розм., заст. Підручний шахтаря. Нужда все дивиться у очі і розганя хлоп’ячі сни. І знову труд чорноробочий — млини, підрядчики, млини… Нарешті, шахта, штреки, штреки, свист коногона, кайла стук, зима вгорі, в забої спека… Так жив маленький шахтарчук (Володимир Сосюра, II, 1958, 435); Його [П. Безпощадного] ліра співала про безсмертя, про шахтарів і шахтарчуків, що не схилились перед ворогом і до останньої краплини крові лишилися вірними Вітчизні (Вітчизна, 8, 1970, 174).