ШАХ 1, а, чол. У східних країнах — титул монарха, особа, що має цей титул. Ованес Туманян ясно говорить: «Поки існує шах і бранець, господар і раб, — не бути на землі ні правдивому слову, ані життю, ні любові» (Павло Тичина, III, 1957, 88); Так мудрий Нізамі крилом прорвать хотів Ті пута золоті, що спів його скували, Щоб по-братерському озватись до братів, Та час і шах йому на перешкоді стали (Максим Рильський, II, 1960, 146); У 1842 р. Путятіну надали звання контр-адмірала і послали на чолі місії до іранського шаха (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 73).
ШАХ 2, а, чол. У шаховій грі — безпосередній напад якою-небудь фігурою на короля супротивника, від якої він може закритися фігурою свого кольору, пересунутися на неатаковане поле або збити нападаючу фігуру. Я загнав її короля в критичну позицію і, завдавши «шах», я підпер голову мовчки й ждав (Ольга Кобилянська, III, 1956, 39); Він переставив фігуру і сказав: — Шах! (Андрій Головко, I, 1957, 396).
Вічний шах див. вічний; Подвійний шах — одночасний напад двох фігур супротивника на короля.