ШАФРА́ННИЙ, а, е.
1. Прикм. до шафран 1. Шафранна квітка.
2. Стос. до шафрану (у 2 знач.). Шелестить літнім шумом нова одежа, пахне запашним милом і шафранним духом свіжої паски (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 363); * Образно. Земля шафранна дихала волого, У зелень вбравшись в місяці маю (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 81);
// Вигот. з шафраном.
3. Кольору шафрану; оранжево-жовтий. Митець [М. Глущенко] пише шафранні заходи сонця над морем і сріблясто-лілові сутінки, що спускаються на Париж (Мистецтво, 4, 1969, 19).
4. Стос. до шафрану (у 3 знач.). Цитринові й шафранні гайки горіли проти сонця (Юрій Яновський, Мир, 1956, 207); І. В. Мічурін провів схрещування західноєвропейського сорту Ренет орлеанський з гібридом Пепіна англійського і китайки. Виведений сорт оригінатор назвав Пепін шафранний (Юним мічурінцям.., 1955, 69).