ШАБЕ́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до шаблі. Непроворний на вигляд, він у бою гасав на коні, як чорт, і не раз тішив самого Богуна своїми дужими і хвацькими шабельними ударами (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 218);
// Озброєний шаблями. По кількох хвилинах наші визначені для удару шабельні підрозділи стояли в кінному ладу, готові до атаки (Яків Качура, Вибр., 1953, 313).
ШАБЕЛЬНИЙ
Тлумачення слова