ШАБАТУ́РА, и, жін., діал. Скринька, коробка. Він кинув у шабатуру книжку, почепив набакир кепку і виклично [з викликом] подивився на Сагайдака (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 162); Це велика кругла шабатура, і в ній — торт (Іван Микитенко, II, 1957, 58).
ШАБАТУРА
Тлумачення слова