ША́БАС, у, чол., рел., міф., діал. Шабаш. Гершко, занятий [зайнятий] своїми ділами, рідко коли, крім шабасу, проводив дні дома (Іван Франко, VIII, 1952, 391); — Це ж Броккен наш! Там же вночі бенкетують духи, справляють шабас відьми! (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 269).
ШАБАС
Тлумачення слова