ША, виг., розм. Уживається для вираження вимоги припинити що-небудь (перев. розмову). Тепер чуєте? Ша! Біжать по сходах… ламають двері… А там мої діти… (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 177); [Майстер:] Ша. Мовчок, хлопці (Іван Микитенко, I, 1957, 32); — Та пустіть, я ж до батька, — почав проситись [хлопець]. — Ша! — сердито мовив Перепелиця (Євген Гуцало, З горіха.., 1967, 23).
ША
Тлумачення слова