СЕСТРИ́Н, а, е. Прикм. до сестра 1; належний сестрі, її погляд задержався на сестринім лиці (Ольга Кобилянська, I, 1956, 106); Напнула сестрину Марія хустку велику картату (Андрій Головко, II, 1957, 150); Аксель замріяно слухала сестрину балаканину (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 234).
СЕСТРИН
Тлумачення слова