СЕРВІРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до сервірувати. Стіл був сервірований дуже добре (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 92); Сніданок був сервірований в малому бенкетному залі (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 56);
// сервіровано, безос. присудк. сл. Обід був простий, майже буденний, стіл сервіровано стримано, але не без певного відтінку святковості (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 101).
СЕРВІРОВАНИЙ
Тлумачення слова