СЕРПА́НКО́ВИЙ, анкова, анкове. Прикм. до серпанок 1, 4. Отак би стояти і милуватися серпанковою габою, у яку з такою ніжністю загорнулася земля (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 37);
// Зробл. із серпанку (у 1 знач.). До.. ліжечка з серпанковим наметом присунула вона маленьке бюрко (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 66); Прозорі костюми, серпанкові шарфи, а також легкість рухів виконавиць справляють враження, ніби феї не танцюють, а літають (Мистецтво, 2, 1967, 38); Першими на шкільну ялинку з’явились малята.. Той у моряцькому костюмчику, та у серпанковому платтячку (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 187).
СЕРПАНКОВИЙ
Тлумачення слова