СЕРЕДНЬОВІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до середньовіччя. Основа сеї поеми [«Ізольда Білорука»] взята з середньовічного роману «Трістан та Ізольда» (Леся Українка, I, 1951, 409); Історія Херсонеса охоплює дві історичні епохи — античну і середньовічну (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 297); Працівники музею в Кам’янці-Подільському приймають у своєму унікальному середньовічному місті десятки тисяч радянських та іноземних туристів (Літературна Україна, 11.IV 1969, 4); Середньовічний рицар;
// Власт. середньовіччю, як у часи середньовіччя. Середньовічною в Росії в не тільки поміщицька, але й селянська надільна власність.. (Ленін, 17, 1971, 149);
// перен. Який не відповідає нормам сучасної цивілізації; варварський. Середньовічна мораль.
СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ
Тлумачення слова