СЕРЕБРО, а, сер., заст. Срібло. За богами — панства, панства В серебрі та златі! Мов кабани годовані — Пикаті, пузаті!.. (Тарас Шевченко, I, 1963, 244); Тут [на базарі] багато чудових речей, кованого серебра, шовків (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 348); Їдять вони [пани] з серебра, п’ють з хрусталю, а частують з золота (Марко Вовчок, I, 1955, 380).
СЕРЕБРО
Тлумачення слова