СЕРДИ́ТІСТЬ, тості, жін. Стан за значенням сердитий 2. Часто в хвилях сердитості він закусував свої тонкі, безкровні губи і оглядався довкола (Іван Франко, IV, 1950, 219); I І Гнів, роздратування. — Та ціхо [тихо]! — морщачи брови, з робленою сердитістю кричав опришок (Гнат Хоткевич, II, 1966, 138).
СЕРДИТІСТЬ
Тлумачення слова