СЕПТАКО́РД, у, чол., муз. Акорд, який складається із прими (основного тону), терції, квінти й септими. Вельми часто бачимо в сольних обробках Б. М. Лятошинського паралельні кварти, квінти і тризвуки («Гей, у лісі, в лісі»), септакорди (Народна творчість та етнографія, 5, 1967, 56).
СЕПТАКОРД
Тлумачення слова