СЕ́ПІЯ, ї, жін.
1. Морський головоногий молюск, у тілі якого виробляється коричневий барвник; каракатиця.
2. Натуральна або синтетична коричнева фарба, стійка щодо дії сонця та повітря. Лідія Андріївна подарувала йому кілька рисувальних олівців, плиточку сепії та альбом ватмана (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 173); В десятому томі публікуються мистецькі твори Шевченка останнього періоду творчості. В основному ці твори виконані олівцем, сепією, тушшю (Радянське літературознавство, 2, 1964, 155).
3. Малюнок, виконаний такою фарбою. На засланні Шевченко намалював ряд прекрасних сепій і акварелей на теми з життя та побуту казахського народу (Наука і життя, 3, 1961, 20).
4. Фотографія коричневого тону.