СЕ́НЧИК, а, чол. Пташка з блакитними крилами й хвостом; блакитна синиця. На кількох квітках у нас розплодилися малесенькі жучки-паразити. Ніяк не міг я позбутись їх. А сенчик за один день знищив їх всіх до одного (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 133).
СЕНЧИК
Тлумачення слова