СЕНА́ТОР, а, чол. Член сенату; звання члена сенату. Перед Нероном, Перед Юпітером новим, Молились вчора сенатори І всі патриції (Тарас Шевченко, II, 1963, 287); Самого короля сенатори, пани та єпископи у руках держали (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 52); Два тижні сенатор Соколов і главковерх Керенський, збираючи сили, не переставали намовляти полки до наступу (Петро Панч, I, 1956, 98).
СЕНАТОР
Тлумачення слова