СЕМИП’Я́ДНИЙ, а, е, заст. Який має довжину сім п’ядей. І шаблюка, мов гадюка, Й ратище-дрючина, І самопал семип’ядний Повис за плечима (Тарас Шевченко, I, 1951, 281); Удари запорожців з семигіядних пищалей.. Димом затягло весь табір (Олександр Довженко, I, 1958, 259).
СЕМИП’ЯДНИЙ
Тлумачення слова