СЕЛІТРА

СЕЛІ́ТРА, и, жін. Назва азотнокислих солей натрію, калію, амонію, кальцію і т. ін., які використовують для виготовлення вибухових речовин, для добрив, при засолюванні м’яса та ін. В льоху пахло важким духом селітри й сірки (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 79); На Україні [в XVII ст.] видобували дуже багато селітри, на яку був великий попит (Історія УРСР, I, 1953, 284); Коноплі підживили селітрою з розрахунку 1 центнер на гектар (Наука і життя, 10, 1956, 25); Натрієва селітра; Кальцієва селітра.