СЕКУЛЯРИЗА́ЦІЯ, ї, жін.
1. Перетворення церковної і монастирської власності на світську, державну. За указом 1764 р. була проведена секуляризація (відібрання в казну) значної частини монастирських маєтків у Росії (Історія УРСР, I, 1953, 344).
2. Вилучення чого-небудь із церковного, духовного відання і передача світському, цивільному. Секуляризація шкільного викладання;
// перен. Звільнення від церковного, духовного впливу (в суспільній і розумовій діяльності, в художній творчості). Секуляризація суспільного життя.