СЕКТА́НТСТВО, а, сер.
1. Приналежність до релігійної секти; релігійний рух осіб, що відокремилися від панівної церкви. Сектантство — це по суті та ж сама релігія, тільки в дещо підчищеному вигляді. Майже всі релігійні секти проповідують реакційну, антинаукову ідеологію — віру в бога, нечисту силу і потойбічне життя (Наука і життя, 1, 1958, 41); Коцюбинський розумів, що релігійне сектантство так само шкідливе для народу, як і християнство (Наука і життя, 3, 1960, 48).
2. перен. Вузькість поглядів осіб, що замкнулися в своїх групових інтересах; замкнутість, властива секті (у 2 знач.). Догматизм і сектантство ведуть в політиці до відриву партії від мас (Комуніст України, 2, 1962, 25).