СЕКСТАКО́РД, у і ч., муз. Акорд із трьох звуків, що включає інтервали, терції й сексти. Низхідна секвенція з розкладених мажорних секстакордів — своєрідний лейтмотив Баби Мряки [в опері Ю. Мейтуса «Іскра життя»] (Мистецтво, 2, 1965, 13).
СЕКСТАКОРД
Тлумачення слова