СЕКРЕТАР

СЕКРЕТАР 1, я, чол.

1. Службовець, який відповідає за діловодство установи, організації тощо. Повернувся [Шавкун] за порадою до свого давнього приятеля Чижика, секретаря в суді (Панас Мирний, I, 1949, 384);
//  Особа, що веде ділове листування окремої людини. «Пишу я — Майк. Тебе, тату, не застав дома. Ти вийшов кудись розхвильований, як сказав мені твій старий секретар» (Юрій Яновський, II, 1958, 61);  * Образно. Моя пам’ять, той нерозлучний секретар мій, вже записує і цю безвладність тіла серед цвіту яблунь, і гру світла (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 420).
 Губернський секретар — у дореволюційній Росії — цивільний чин дванадцятого класу; Державний секретар — назва міністра закордонних справ у США; Колезький секретар — у дореволюційній Росії — цивільний чин десятого класу.

2. Особа, що веде протокол зборів, засідання і т. ін. Майор Воронцов зібрав комуністів і комсомольців.. Не обирали голови й секретаря, не писали протоколів, не складали резолюцій. Часу для цього не було, групи мали ось-ось виступати (Олесь Гончар, III, 1959, 96).

3. Виборний керівник якої-небудь організації, якогось органу. Секретарі військових партійних організацій і керівники політорганів беруть участь в роботі місцевих партійних комітетів (Статут КПРС, 1961, 23); Він був секретарем комсомольської організації (Микола Зарудний, Світло, 1961, 4); У райкомі його прийняв перший секретар Корнієнко. — А, Дорош. Сідай. Я зараз (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 196); Відповідальний секретар Спілки письменників України.. поділився своїми думками про критику і сучасну літературу (Літературна Україна, 27.XI 1970, 2);
//  Виборна службова особа у складі найвищих та місцевих органів державної влади СРСР. Секретар Президії Верховної Ради УРСР; Секретар сільради;
//  Один із членів якого-небудь виборного органу, що веде діловодство й поточну організаційну роботу. Секретар місцевкому;
//  Особа, що очолює організаційно-адміністративний або виконавчий орган міжнародної організації. Генеральний секретар ООН; Генеральний секретар Всесвітної федерації профспілок.

4. Керівник поточної роботи установи, органу або якого-небудь відділу. Вже через тиждень після свого листа я мав дуже милі одповіді од секретаря видавництва (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 457); Секретар редакції перегорнув сторінки її твору, записав адресу (Олесь Донченко, V, 1957, 510); Перебрався [О. Довженко] навесні 1922 року в Берлін, на меншу посаду секретаря генерального консульства УРСР в Німеччині (Олександр Довженко, I, 1958, 18).
 Учений секретар — службова особа, що відповідає за організацію поточної роботи в науковій установі [Вася:] А це — наш майбутній учений секретар. [Убийбатько:] Який там секретар! Роман Убийбатько (Іван Микитенко, I, 1957, 355).