СЕА́НС, у, чол.
1. Виконання, здійснення чого-небудь (роботи, лікування та ін.) у певний проміжок часу без перерви, а також проміжок часу безперервного виконання чогось. Я тільки раз в житті могла витримати один сеанс [спіритизму] до кінця (Леся Українка, V, 1956, 396); Щоразу сеанси малювання затягались (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 342); З початку польоту зі станцією «Марс-1» було проведено понад 50 сеансів радіозв’язку (Радянська Україна, 29.I 1963, 1).
2. Демонстрування, показ чого-небудь (кінокартини, шахової гри тощо) без перерви протягом певного проміжку часу. Одного разу ми пішли в кіно аж на Сінній площі. Я, Ромка, Женя і Юрчик. Після сеансу їхали назад трамваєм (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 216).