САЖО́К, жка, чол.
1. Зменш. до саж. Кінь хрумкав овес, десь хропла в теплому сажку свиня (Григорій Косинка, Новели, 1962, 95); Витягли [наймички] з сажка гусаків з пару, що Івга було закинула (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 264); Щастя вже й на річці не мав [Микита], — покинуло його з цього часу; то рвалися ятери, то ламався сажок, то захоплювала негода (Любов Яновська, I, 1959, 309).
2. Клітка для співочих птахів. Свого нового гостя, юрка, я пустив у клітку, де у мене лишився на зимівлю зяблик.. Така клітка, де живе кілька співочих птахів, зветься у нас сажок (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 108).