САТУРА́ЦІЯ, ї, жін., спец.
1. Насичення рідини газами; газування.
2. Хімічна обробка вуглекислотою цукрового соку для вилучення з нього вапна. Вони [електроди] посилають імпульси про щільність розчину, необхідного для процесу сатурації — тобто очистки соку (Наука і життя, 9, 1964, 37).