САРА́ЙЧИК, а, чол. Зменш. до сарай. Сірко-старший поділив свій дров’яний сарайчик на дві половини (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 100); Нужденні хатки, обліплені під один дах сарайчиками і хлівцями, нагадували обвішаних торбами старців (Петро Колесник, Терен.., 1959, 215).
САРАЙЧИК
Тлумачення слова