САРАЦИ́НИ, ів, мн. (одн. сарацин, а, чол.; сарацинка, и, жін.), іст. Давня назва мусульманських народів (арабів, турків і т. ін.), прийнята у європейців. Гомін, брязкіт, люта чвара! Б’ються франки й сарацини (Леся Українка, IV, 1954, 140);
// сарацин, збірн. Ці народи як супротивник на війні. * У порівняннях. О чеху! де твоя душа?? Дивись, що сили повалило — Мов сарацина воювать Або великого Аттілу! (Тарас Шевченко, I, 1963, 266).
САРАЦИНИ
Тлумачення слова