СА́ПАННЯ, я, сер. Дія за значенням са́пати і звуки, утворювані цією дією. Кругом тихо було,.. тілько сонне сапання служниці чути було з-за печі (Іван Франко, V, 1951, 407); Нараз до його слуху долетіло з боку омшаника важке сапання і глухий гупіт (Петро Колесник, Терен.., 1959, 109); * У порівняннях. Гомін хвиль перейшов у бухання. Спочатку глухе, як важке сапання (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 391).
САПА́ННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням сапа́ти. Захопившись сапанняму Тетяна незчулася, як опинилась під зливою (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 94); Найбільш трудомісткою операцією, як відомо, раніше було ручне сапання. Механізований міжрядний обробіток звільнив людей від цієї важкої роботи (Радянська Україна, 22.III 1961, 2).
2. Пора, період, коли найінтенсивніше сапають. — Дасте мені, куме Семене, плуга? Я вам відроблю в сапання (Лесь Мартович, Тв., 1954, 75).