САПА́ЛЬНИК, а, чол. Той, хто, користуючись сапою, підпушує ґрунт і виполює бур’яни. Весна означала тут.. роботу на грядках, від якої ввечері не можна було випростати спину, виснажливе порання в кухні біля обідів для сапальників (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 11); Набрикається [Семенко] на толоці та й їсть за доброго сапальника або молотника (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 47).
САПАЛЬНИК
Тлумачення слова