САП 1, у, чол. Заразна хвороба однокопитих (може передаватися і людині), яка супроводжується появою гнійних пухирців у носоглотці та виразок на тілі. Богдан окинув поглядом коней. — Кажуть, між ними є хворі на сап? — Брехня. Таких постріляли (Олесь Гончар, Циклон, 1970, 93); Захворювання на сап може мати і хронічний перебіг, при якому хворий різко виснажується (Лікарська експертиза.., 1958, 145).
САП 2, у, чол.
1. Звук сопіння; свистячі звуки під час тяжкого дихання. Кругом, як у вусі, тихо, тільки з кімнати доноситься сап важкий (Панас Мирний, III, 1954, 96).
2. перен. Свистячі звуки, утворювані деякими механізмами. Теленькав без кінця Бринячий телеграф, неначе чміль великий, І чувсь машини сап і кондукторів крики (Іван Франко, X, 1954, 195).