САНІТАРІ́Я, ї, жін.
1. Система заходів, скерована на охорону громадської гігієни, на поліпшення умов праці й побуту населення. На все велике, в п’ять тисяч чоловіка, село не було навіть і фельдшера. Не було також і натяку на якусь там санітарію (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 26); Виробнича санітарія; Шкільна санітарія;
// Система заходів, скерована на охорону чистоти певного середовища. Забруднення моря нафтою становить велику загрозу для його мешканців і самої людини. З огляду на це в інституті [біології південних морів] створено лабораторію санітарії моря (Наука і життя, 10, 1971, 19).
2. Наука, що розробляє теоретичні основи вимог громадської гігієни. Федора одягли, щоб повести до лікаря, що викладав на курсах гігієну й санітарію і мешкав поблизу інтернату (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 74).