САНІТАР

САНІТА́Р, а, чол. Особа молодшого медичного персоналу в лікарні, госпіталі, яка доглядає хворих і поранених, стежить за чистотою приміщення тощо. Через широко відчинені двері санітар викотив на веранду крісло з хворим (Микола Трублаїні, Глиб. шлях, 1948, 337); — Дозвольте? — громовим басом запитав він. — Санітар другої міської лікарні, Піддубний. Пробачте, вриваюсь без запрошення (Вадим Собко, Справа.., 1959, 80);  * Образно. Руді мурашки — чудесні санітари, які старанно оберігають дерева від шкідників (Вечірній Київ, 24.VII 1968, 4);
//  Рядовий медичної служби в армії, який подає першу допомогу пораненим і виносить їх з поля бою. Санітари повибігали із своїх схованок і, взявши носилки, стали підбирати поранених бійців (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 505).