САНЧА́ТА, чат, мн. Зменш.-пестл. до сани і санки. Того ж таки дня запріг він буланого в санчата й повіз жінку кататися (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 303); Назбирала [Орися] купу різного шмаття, визолила його і, склавши на санчата, повезла полоскати на Ташань (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 518); Виглядала [стара] на вулицю — чи.. не мчить санчатами з гори внук (Олесь Гончар, II, 1959, 154).
САНЧАТА
Тлумачення слова