САМОЗГУ́БА, и, жін., рідко. Те саме, що самогубство. Зійти з поля бою, умерти через самозгубу — се не геройське діло (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 266); Любий, Чи знаєш? Я могла дійти до самозгуби! (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 246).
САМОЗГУБА
Тлумачення слова