САМОЗАРО́ДЖЕННЯ, я, сер., біол. Хибне уявлення про можливість раптового (не в ході еволюції) виникнення живих істот із неорганічної матерії. П. Лаберенн критикує теорії сучасних учених, які воскрешають стару містичну ідею про самозародження життя, і великого значення надає тим теоріям, що обґрунтовують походження органічного життя з неорганічної матерії при певних специфічних умовах (Наука і життя, 5, 1958, 57).
САМОЗАРОДЖЕННЯ
Тлумачення слова