САМОЗАДОВОЛЕННЯ

САМОЗАДОВО́ЛЕННЯ, я, сер. Почуття і стан задоволення самим собою. Він [П. Саксаганський] не знав самозадоволення, самозаспокоєння, більше того, боявся цього (Юхим Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 211); На садовій доріжці заявилася група студентів на чолі з професором Карташовим. — Ось у цій тиші прожив я самітником два роки, — не без самозадоволення повчає професор своїх вихованців (Олександр Довженко, I, 1958, 475); — Пробачте, Денисе Івановичу, пробачте, я не зразу розкусив вас. — А я й не зразу показував себе, — в жорстоких очах блиснуло самозадоволення (Михайло Стельмах, II, 1962, 82).