САМОЗАБУ́ТНІЙ, я, є. Сповнений самозабуття. Вона мовби тільки тепер стала помічати батькову самозабутню любов до неї (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 263).
САМОЗАБУТНІЙ
Тлумачення слова
САМОЗАБУ́ТНІЙ, я, є. Сповнений самозабуття. Вона мовби тільки тепер стала помічати батькову самозабутню любов до неї (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 263).