САМОВРЯ́ДНИЙ, а, е. Який самостійно вирішує питання внутрішнього управління. Ольвія, Тіра, Херсонес і ряд інших колоній на всьому протязі свого існування були самоврядними містами-державами (полісами), типовими для стародавньої Греції того часу (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 246).
САМОВРЯДНИЙ
Тлумачення слова