САМОВО́ЛКА, и, жін., розм. Самовільний відхід чи від’їзд із військової частини на певний час; самовільний вчинок на військовій службі. — А це що за справа? Персональна?.. Самоволка? — Ні те, ні те. Розшукуємо біографію старшини другої статті Разуєва (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 38).
САМОВОЛКА
Тлумачення слова